Біль, який неможливо забути

До Дня пам’яті жертв Голодомору — трагедії, що навіки залишила рану в серці нашого народу — у бібліотеці провели Годину Пам’яті.

Ми разом слухали історії та факти, які представила викладачка історії Драпак З. І. Від кожного слова стискалося горло… Ми дивилися в очі минулому через документи, свідчення й правду, що й дотепер змушує холонути.

У тиші хвилини мовчання кожен думав про тих, чиє життя було обірване насильницьким голодом.

Про мільйони дітей, жінок і чоловіків, які так і не змогли розповісти свою історію.

До заходу долучилися студенти Ходорівського коледжу Дорошенко Д. та Могиляк Ю., які зачитали спогади очевидців — болючі, правдиві, важливі.

Сьогодні ми ще раз відчули: говорити про Голодомор потрібно.

Не для того, щоб ранити себе знову, а щоб ніколи більше не мовчати.

Щоб передати правду далі.

Щоб пам’ять жила.

Молимося.

Боремося.

Пам’ятаємо.